Миротворчість як процес передбачає, з одного боку, формування миру, кращого за попередній. З іншого боку, подолання наслідків – війни, військового або інших видів конфліктів.
Сьогодні світ змінився і покликання вчених не тільки визначити причини та наслідки карколомних подій, але і зрозуміти як долати соціальні травми. В цьому вимірі цікавим для нашої країни є досвід Європейського Союзу. Як гравець, діяльність якого у сфері розвитку є не лише активною, але й випереджальною, Євросоюз працює над вирішенням питань, які мають глобальний характер, таких як бідність, голод, стан довкілля, дотримання прав людини, здоров’я, освіта та цифрова нерівність. ЄС також реалізує програми та проєкти в країнах по всьому світу, що сприяють належному врядуванню, розвитку людських ресурсів та соціальному розвиткові, безпеці, міграції, охорони довкілля тощо.
Представництво «Team Europe
Запоріжжя (за підтримки Представництва ЄС в Україні)» та адміністрація факультету соціології та управління Запорізького національного університету 12 березня 2021 року провели круглий стіл на тему «Європейський досвід подолання соціальних травм та миротворення».
Метою круглого столу було обговорення цінностей Європи, теоретичне осмислення майбутнього України у застосуванні практик, технології, ідей та цінностей європейського досвіду подолання соціальних травм в процесі миротворення.
Відкрив засідання круглого столу Денис Черніков – менеджер проєкту «Інформаційна підтримка мереж Європейського Союзу в Україні», який зазначив, що Європейський Союз надає значну допомогу Україні для відновлення сходу, помякшення та усунення наслідків конфлікту. Це і допомога щодо відновлення інфраструктури, і допомога малому та середньому бізнесові, професійна перепідготовка, підтримка територіальних громад, тощо. Загальна вартість цих проєктів, реалізованих в Україні протягом останніх семи років перевищує 800 мільйонів євро.
Також експерт наголосив на важливості трьох фундаментальних складових європейського досвіду, що треба використовувати задля недопущення конфліктів: економічній інтеграції, яка включає вільну торгівлю; повного залучення бізнес-середовища та європейського громадянського суспільства до підготовки норм і правил, за якими працює Європейський Союз і верховенстві права, поваги до людської гідності, прав людини, недискримінації: принципів закріплених в Угоді ЄС про асоціацію з Україною.
Засідання Круглого столу продовжилося виступом Михайла Мінакова, доктора філософських наук, доцента, старшого наукового співробітника Інституту Кеннана (Італія). У своїй доповіді він розтлумачив значення терміну «стратегічного терпіння», коли добра довга воля кількох поколінь, що засновувається на принципі активного очікування ситуації, робить можливим миротворення та недопущення конфліктів. Як приклад він приводив досвід Міністерства міжнімецьких відносин, яке запровадило проєкт об’єднання Федеративної Німецької республіки, Німецької демократичної республіки та Західного Берліну. До цього проєкту були залучені представники інтелектуальної та бізнес еліти. В результаті, діалог відбувався, а де є комунікація, є і можливість возз’єднання.
В ході подальшого обговорення цієї теми, експерти пригадали події перед об’єднанням Німеччини, а саме прийняття Єдиного Європейського акту: документу, що фіналізував створення єдиного європейського ринку і був саме ініціативою бізнесу. Коли бізнес-інтереси та створення великого європейського ринку стали на стражі збереження миру в усій Європі.
Наступним слово взяв Олександр Русецький, Phd психології, докторант політології (Грузія). Він зазначив що, використовуючи досвід Європейського Союзу, можливий перехід від «спільноти безпеки» до нового суспільства демократичних народів. Експерт зосередився на психологічній складовій, орієнтації розділених народів на щастя, пошуку загальних цінностей, перехід від зайвої драматизації травмуючих подій до сталого розвитку країни, роботи на майбутнє. І тут Девіз Європейського Союзу «Єдність у різноманітті», використання європейської ідеї як способу подолання конфліктів та соціальних травм, може стати у нагоді.
Дуже цікавою була доповідь Ірини Чайки, доктора філософських наук, професора, що торкалася проблем використання дітей як учасників збройних конфліктів. Було наголошено на важливості використання європейського досвіду створення системи нормативного регулювання та заходів соціальної роботи задля правової та психосоціальної реабілітації таких дітей. А також, розглянуті питання щодо визначення відповідальності батьків дітей-солдатів щодо неналежного виконання батьківських обов’язків, в тому випадку, якщо вони мали об’єктивну можливість не залишати дитину на територіях, непідконтрольних Українському уряду.
Роман Додонов, доктор філософських наук, професор, у своєму виступі підняв питання стратегії подолання соціальних травм через формування меморіальної політики держави в цьому вимірі без «заборонених тем», а через усвідомлення «героїчної пам’яті країни», рефлексію та, як наслідок, формування толерантності та прийняття так званої «негероїчної пам’яті країни». Спираючись на європейський досвід, довів, що агресивні стратегії у миротворенні не працюють. Краще притримуватися європейського принципу: орієнтації на сталий людський розвиток.
Іва Павленко, кандидат філософських наук акцентувала увагу на подоланні соціальних травм через навчання: розвиток soft skills та «освіти протягом життя» (неперервної освіти) та популяризації європейських практик популяризації «культури миру».
Надією Абаніною, кандидатом філософських наук, доцентом, розглядалася непроста проблема миротворення у сучасній Туреччині. Було наголошено на непередбачуваності результатів миротворення в цій країні і зазначені моменти, які сприятимуть побудові діалогу та миротворенню: економічна співпраця та партнерство у галузі безпеки задля протидії тероризму, реформування різноманітних
сфер життя, наближення їх до загальноєвропейських та зміцнення суспільства через підвищення мобільності.
